Ор з-за копійок

33

Задовбали злоЕкшн куватість і нахабство деяких колег.

Працюю в невеликій фірмі, зокрема, виготовляє різну сувенірку: робимо всякі кружки, тарілки, розписані магнітики, які у нас скуповують ипэшники-лоточники.

Нещодавно я робила партію кавових чашок з видами міста. Партія повністю замовна, унікальні картинки — робили виключно для конкретного замовника. Поки працювала, до мене зайшов колега:

— Че робиш?

— Дивись, які чашечки! Хочеш, тобі такі зроблю? Поїдеш в гості до батьків (колега іногородній) і подаруєш. Недорого вийде, тобі як співробітнику — по собівартості.

— Не, не треба. Це ти тут у нас дитя ще, з памперсів не виросла, а я цяцьки не визнаю, х#&ня це все дурниця. Кому вона потрібна така?

Прикро, звичайно, що на рівному місці ні за що, ні про що обхамили. Ну да ладно. Продовжую працювати. Нарешті закінчую, починаю пакувати чашки по коробках. Колега заходить знову. П’є в кабінеті чай, відволікає розмовами. Я збиваюся з рахунку, починаю перераховувати заново… В результаті витрачаю зайві півгодини і виявляю, що в замовленні не вистачає однієї штуки. Я робила рівно. Помилитися не могла: заготовок було рівно під замовлення, зайвих не залишилася, в процесі я нічого не розбивала. Йду до колеги.

— Вадиме, ти випадково не брав чашку у мене з кабінету?

— Я зі своєю приходив.

— Вадиме, я серйозно: замовлення пропала чашка. Більше заготовок у мене немає. Замовлення треба здавати сьогодні. Крім тебе, до мене ніхто не заходив. Поверни, будь ласка.

Колега, усміхаючись, витягає з кишені піджака чашку.

— Та на, подавись! Розвела тут ор через копійок. Я її так взяв, жартома, віддав би… потім.

Колеги, припиніть брати з мого кабінету продукцію! Так, вона коштує копійки. Так, вона мила і забавна. Але вона належить не вам, а замовникам. Вони платять за неї гроші і розраховують отримати стільки, скільки замовляли, а не на одну-дві штуки менше. Я бажаю вам, щоб у магазині сплаченої вами коробки цукерок по одній цукерці поцупили б продавець, касир і охоронець супермаркету, а на ваше обурення відповіли б:

— А че, ми ж у жарт! Чого ж ви тут ор розводьте з-за копійок?