Чекай мене, і я повернуся

17

Господа далекобійники і інші водії великовантажних машин!

Хочу звернутися до вас із зверненням. Будь ласка, припиніть паркуватися на смузі для громадського транспорту, геть перекриваючи її. Якщо автобус ще може якось вас об’їхати — то тролейбус, «прив’язаний» струмознімачами до проводів, змушений чекати, коли ви зволите вирішити всі свої питання, повернутися до свого лайнеру і прибрати його, нарешті, з дороги.

Ні, я розумію, що ви люди і у вас є якісь свої потреби: поїсти, відпочити, в туалет сходити, вирішити ще якісь проблеми. Але ви не одні в місті. І у інших людей, які за вас змушені стирчати на промерзлій зупинці або маринуватися в стоячому тролейбусі, — у всіх у них теж є якісь плани і потреби. Вони можуть запізнюватися з робочим або особистими потребами, вони можуть погано себе почувати, бути втомленими, голодними, хотіти в той же туалет — та й, зрештою, мати інші плани, крім очікування, коли ж ви зробите всі свої справи і звільніть дорогу.

Пам’ятається, один такий красень застопорив рух тролейбусів на годину, і ніяка міліція-поліція не могла нічого вдіяти: навантажена фура з причепом — це вам не легковик, її евакуатором не підчепиш і не утянешь. Ще один обдарований десь блукав як мінімум хвилин двадцять, геть перекриваючи дорогу, хоча в двадцяти метрах був спеціальний кишеню-стоянка для великовантажних автомобілів, і на ньому були вільні місця. Але, мабуть, не царська це справа — на стоянку заруливать, а кому його багатотонна ластівка заважає — почекають і потерплять, холера їх не візьме.

І таке — суцільно й поруч. Будь ласка, думайте трохи, де паркуєтеся. Бо дістали.